- стурбувати
- —————————————————————————————стурбува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
стурбувати — у/ю, у/єш, док., перех. Викликати неспокій, тривогу; занепокоїти, схвилювати. || Порушити чий небудь спокій … Український тлумачний словник
строскати — стурбувати, засмутити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
перетурбувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Дуже стурбувати, стривожити кого небудь. 2) Стривожити всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
стурбований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до стурбувати. 2) у знач. прикм. Який перебуває в стані неспокою, тривоги; схвильований. || Який виражає неспокій, тривогу, хвилювання … Український тлумачний словник
стурбування — я, с. Дія за знач. стурбувати … Український тлумачний словник